-
1 робити
1) (виготовляти, виробляти) to make; (виконувати, діяти) to doробити вигляд — to pretend, to feign, to let on
робити виноску — to reference, to footnote
робити виписки — to abbreviate, to abstract
робити висновок — to draw a conclusion, to infer
робити внесок — to ante up, to kick in амер., сл.
робити основну доповідь (на з'їзді, конференції) — to key-note
робити знижку (на що-небудь;) — to make allowance(s) ( for), to give a reduction
робити зусилля — to make an effort, to struggle
робити отвори спец. — to foraminate
робити на свій лад — to have one's own way, to please oneself
робити по-своєму — to get one's own way, to do as one pleases/chooses/feels
робити реверанс — to make/drop a curts(e)y, to curts(e)y
робити рентген — to do an X-ray, to make an X-ray, to take an X-ray
робити хороші збори — to play to full houses, to get good box-office returns
робити що-небудь неможливим — to render smth. impossible
3) ( про пройдену відстань) to do, to make4)робити борги — to contract/incur debts
робити вибір — to make a choice, to take an option on
робити запас чого-небудь — to lay in stores of smth.
робити зауваження (кому-небудь) — to rebuke, to reprove
робити кар'єру — to make oneself a career, to be on the make, to carve out a career for, to climb the ladder
робити можливим — to make possible, to render possible
робити недійсним — to invalidate, to nullify
робити перекличку — to call over, to call the roll
робити поправку — to allow for мат., to make allowance
робити посміховисько з кого-небудь — to make a laughing-stock of smb.
робити ставку (на кого-небудь/що-небудь) — to stake (on); to count (on), to gamble (on)
робити успіхи (в чому-небудь) — to make progress (in), to advance (in), to do well (in)
-
2 робити пластичну операцію
(особл. на обличчі) liftУкраїнсько-англійський юридичний словник > робити пластичну операцію
-
3 Дьюї, Джон
Дьюї, Джон (1859, Барлінгтон - 1952) - амер. філософ, засновник філософії "інструменталізму". Освіту отримав у Вермонтському ун-ті. Викладав у Мічиганському та Колумбійському ун-тах. У Чикаго організував експериментальну початкову школу під опікою Департаменту філософії, в якій прагнув впровадити та перевірити розроблені ним ідеї в галузі філософії освіти. Виступав прихильником гегельянства, пізніше перейшов до його критики, зазнавши значного впливу психологічної теорії Джемса. Піддаючи критиці метафізичні спекулятивні конструкції, головна хиба яких, за Д., - гіпертрофування когнітивних функцій філософії ("панування інтелектуалістського погляду") - він запропонував нову модель філософії, характеризуючи її як "інструменталізм". Її призначення - забезпечити перехід від традиційних "проблем філософів" до вирішення "людських проблем" у річищі прагматизму. Філософія, згідно з Д., не повинна займатися побудовою інтелектуальних схем, натомість вона має культивувати себе як метод. Завдання останнього полягає у з'ясуванні природи людського досвіду, аналізі його складових, з тим, щоб найефективніше адаптувати світ до потреб індивіда, виявити шляхи корисних для нього стосунків з об'єктами довкілля. "Досвід" - центральна категорія філософії Д. - об'єднує всі форми і прояви життєдіяльності суб'єкта - сферу свідомого і несвідомого, фізичного і психічного. Він має два головних виміри: біологічно-генетичний та ціннісний; людина повинна пристосовуватися до середовища, щоб вижити, її ставлення до світу емоційно забарвлене, практично-ціннісне. В контексті ідей праґматизму та інструменталізму Д. інтерпретує проблему істини як родову назву для різних видів ціннісних суджень, застосовуваних у площині досвіду К. ритерієм істини виступає "операційна надійність", придатність для розв'язання проблеми; зрештою істина визначається як корисність. Тим самим проблема істини фактично замінюється проблемою цінності, набуває радикально ситуативного і суб'єктивістськи-екзистенційного сенсу ("філософія успіху") К. онцепція досвіду та істини створює засади для соціальної спрямованості філософії Д. в цілому. У її епіцентрі знаходиться людина, її турботи, потреби, пошуки, адже, згідно з Д.,. всі цінності перебувають не по той бік досвіду, а лише у ньому. Завдання філософії - вказати людям шлях до блага, забезпечити "вірний тип дії". Звідси - велика увага Д. до філософії освіти. У навчанні й вихованні чільне місце має належати не досягненню статичних, наперед заданих цілей, а процесу дослідження, змагання, творчості. Центральна ланка останнього - континуум "засіб - мета", у площині якого досягнуті цілі стають засобами для появи наступних; ідеї - інструменти для практичних цілеспрямованих дій. Свобода, за Д., полягає у здатності робити розумний вибір і діяти згідно з ним та особливостями власної самобутньої індивідуальності. Демократія є тим соціальним ладом, який спирається на свободу і створює можливості для розвитку творчого потенціалу індивіда. Демократично визначені ідеї соціальної педагогіки та прагматичної етики Д. у модернізованому вигляді використовуються і в наші Дні.[br]Осн. тв.: "Психологія" (1887); "Нариси з експериментальної логіки" (1916); "Реконструкція філософії" (1920); "Людська природа й поведінка" (1925); "Досвід і природа" (1925); "Вчитель і суспільство" (1937); "Досвід і освіта" (1938) та ін. -
4 річ
РІЧ - поняття, контекст значень якого вказує, що існує дещо визначене, відносно стале і незалежне. Р. мовно пов'язана із реченням (давньослов'янське - говорити, діяти, робити "діло"; нім. Ding від давньонімецького - thing: збори, публічне обговорення, справа). Для Аристотеля "Р." у сенсі "практика" - це те, з чим можна або потрібно мати справу: Р. підштовхує до дії, сама веде "діло-справу". У класичній метафізичній традиції категорія Р. характеризувала буття в його тілесному (протяжному) вимірі, що зумовило становлення онтології тотожності Р. і предмета. Операційний зміст Р. як відносно незалежного і сталого носія властивостей і відношень формується в орієнтованій на науку філософії Нового часу. У науковій картині світу закріплюється розуміння, що власними характеристиками Р. є її властивості - як у їхніх обопільних відношеннях, так і відношеннях з властивостями інших Р. Складається прецедент тлумачення Р. лише як виявлення субстрату сущого - речовини, або ж матерії. Цьому тлумаченню протистоїть її символістське розуміння як деякого репрезентанта образу світу. У феноменології Гуссерля (своєрідній реакції на класичне Ratio) Р. постає як самоочевидність і разом із тим смислова перспектива життєвого світу Г. айдеггер намагається подолати як "символізм", так і "перспективізм" тлумачення Р.: світ присутній в Р. як її власна істотність. У логіці зберігається розуміння Р. як цілісної і відносно сталої частини об'єктивної дійсності. В сучасній соціальній філософії термін "Р." має самостійне значення, вказуючи на процеси оречевлення, в яких відношення між людьми набувають оберненої форми відношення між речами.Ю.Іщенко
См. также в других словарях:
різати — рі/жу, рі/жеш, недок. 1) перех. Чим небудь, перев. гострим, розділяти щось на частини, подрібнювати або відокремлювати частину від цілого. || Ранити людину, частини її тіла (про щось гостре або чимсь гострим). || розм. Зрізувати, відрізати що… … Український тлумачний словник
оперувати — у/ю, у/єш, недок. і док. 1) перех. і без додатка.Робити кому небудь хірургічну операцію. 2) тільки недок., неперех. Проводити, здійснювати воєнні операції. 3) тільки недок., неперех. Користуватися чим небудь, виконувати які небудь дії над чимсь.… … Український тлумачний словник
діяти — ді/ю, ді/єш, недок. 1) неперех. Робити, здійснювати що небудь, виявляти якусь діяльність. 2) перех. і неперех., без додатка. Здійснювати що небудь певним способом. || з ким. Здійснювати, чинити що небудь стосовно до когось. 3) неперех. Бути… … Український тлумачний словник
дебетувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Записувати бухгалтерську операцію у прибутково видатковій книзі у дебет. •• Дебетува/ти раху/нки робити запис у дебет рахунка, тобто на його лівій стороні … Український тлумачний словник
заборона — и, ж. 1) Наказ не робити чого небудь. •• Біржова/ заборо/на види дій, які заборонені на біржі: а) масштабні операції однією особою, яка має за мету впливати на ціни; б) будь які погоджені дії учасників біржової торгівлі; в) розповсюдження… … Український тлумачний словник
обертатися — а/юся, а/єшся, недок., оберну/тися, оберну/ся, обе/рнешся, док. 1) Повертатися в певний бік, певним боком; розташовуватися, надаючи собі певного положення щодо кого , чого небудь. || Повертатися, відвертатися в інший, протилежний бік. || до кого… … Український тлумачний словник
обтяжувати — ую, уєш і рідко обтяжа/ти, а/ю, а/єш, недок., обтя/жити, жу, жиш, док., перех. 1) Висіти, лежати і т. ін. на кому , чому небудь тягарем. || Пригинати додолу своїм тягарем; обважнювати. || Бути важким для кого , чого небудь. 2) перен.… … Український тлумачний словник
оперуватися — у/юся, у/єшся, недок. і док. 1) розм. Давати оперувати себе; робити хірургічну операцію де небудь, у кого небудь. 2) тільки недок. Пас. до оперувати 1) … Український тлумачний словник
припікати — а/ю, а/єш, недок., припекти/, ечу/, ече/ш; мин. ч. припі/к, пекла/, пекло/; док. 1) перех. Вогнем або чимсь розжареним, гарячим викликати відчуття болю чи робити опіки на тілі. || Спрямовувати на тканину тіла промінь, струмінь газу, електричний… … Український тлумачний словник
приходити — джу, диш, недок., прийти/, прийду/, при/йдеш, док. 1) куди, до кого – чого і без додатка.Йдучи, з являтися десь, у когось; прибувати куди небудь, до когось пішки. || Відвідувати кого небудь, бувати десь, у когось, робити візит. || Звертатися куди … Український тлумачний словник
проганяти — я/ю, я/єш і рідко прого/нити, ню, ниш, недок., прогна/ти, прожену/, прожене/ш, док. 1) перех. Гнати, змушуючи йти у певному напрямку, проходити повз або через певну місцевість (тварин). || Гнати під конвоєм у певному напрямку (звичайно людей). || … Український тлумачний словник